“STRANGER THINGS”: чому ви повинні подивитися цей серіал

Ласкаво просимо в Хоукінс – тихе провінційне містечко в американській глушині зразка 1983 року. Його розмірене життя порушує зникнення десятирічного хлопчика Уїлла. За пошуки беруться шериф, рідні Уїлла і його кращі друзі. Але ні дорослі, ні діти навіть не здогадуються, що зникнення хлопчика – лише перше в низці загадкових подій, які зваляться на Хоукінс в найближчі дні.

Сценаристи і продюсери брати Даффер, творці серіалу Stranger Things (українською назва серіалу звучить як «Дивні дива»), грають на глядацькій ностальгії за дитинством – епізоди рясніють посиланнями на культуру 1980-х. Але за цим стоїть не стільки маркетинговий розрахунок, скільки щира любов авторів до тієї епохи. Даффер ніби зняли серіал про власне дитинство.

Дуже різні історії

Зникнення Уілла Байєрса – наслідок загадкових подій, що сталися за стінами секретної урядової лабораторії. Саме звідти на самому початку серіалу тікає дівчинка, яку звуть Одинадцята – по числу, яке витатуйоване на її руці. По слідах дівчинки йдуть військові, тому що Одинадцята володіє надприродними силами і її потрібно повернути в лабораторію. А ще з лабораторією якось пов’язано страшне чудовисько, яке проникає в околиці Хоукінса і починає полювати на його жителів. Цей заплутаний клубок подій і належить розмотати героям.

Тягнути за ниточки вони будуть відразу в декількох сюжетних лініях: шериф Хоппер організовує пошуки хлопчика, дівчина Ненсі зіткнеться з невідомим монстром, а друзі Уілла переховуватимуть Одинадцяту у себе вдома. Творцям вдалося задати кожної лінії свій тон і свою тему. Наприклад, лінія шерифа – чистий детектив, а лінія підлітків піднімає теми відносин і перше кохання. Рано чи пізно шляхи героїв перетнуться, вони складуть шматочки мозаїки воєдино і спробують розгадати зловісну змову.

Яскраві актори

Як не дивно, головною зіркою серіалу стала не Вайнона Райдер, яка зіграла матір зниклого Уїлла. Всю увагу до себе привертає юна Міллі Боббі Браун (Одинадцята) з короткою стрижкою «під хлопчика». Протягом майже всього серіалу ми бачимо її гнівною або переляканою, і тому її рідкісна усмішка виглядає неймовірно зворушливо.
Не відстають від Одинадцятої і хлопчаки: вони веселяться, лаються, катаються на велосипедах, грають в Dungeons & Dragons і стріляють з рогатки – в загальному, поводяться як звичайні діти, щиро і невимушено. Вони не набридають своєю дурістю і наївністю. Навпаки, хлопці – справжні гіки, чиї знання, почерпнуті з «Володаря кілець», Книги правил D & D і гуртка радіолюбителів, допомагають їм вирішувати дорослі проблеми. Наприклад, хлопчаки часто порівнюють дивні події з реаліями D & D, і це дозволяє їм здогадатися про походження чудовиська.

Атмосфера

Stranger Things напханий відголосками до масової культури 1980-х. Одинадцята піднімає в повітря фігурку «Тисячолітнього сокола», в кімнатах висять плакати фільмів «Щелепи» та «Зловісні мерці», а старший брат Джонатан пропонує Уїллу послухати музику Девіда Боуї і Joy Division. Акценти і деталі розставлені ювелірно, такі алюзії не дратують, а створюють потрібну атмосферу.

Реверанси в бік класики проявляються і в постановці окремих сцен. То тут, то там у вас буде виникати враження, що схожий епізод ви вже бачили, – і воно напевно виявиться вірним! Брати Даффер немов розібрали фільми «Інопланетянин», «Близькі контакти третього ступеня» і «Та, що запалює поглядом» по цеглинці, а потім склали їх на свій лад.

Музика

А зверху все це заливає дуже грамотна суміш ретровейва, традиційної електроніки і ембієнту за авторством Кайла Діксона і Майкла Стейна. Музика нагадує одночасно м’який сучасний сінтвейв, Vangelis і Tangerine Dream (які, до речі, звучать в останніх двох епізодах), що також налаштовує на тональність серіалу. Після перегляду в плейлісті однозначно з’являються Joy Division, The Clash i Duran Duran.

Самі ж платівки із саунтреками “Stranger Things” вийшли не менш містичними